Літературні премії

Нобелівська премія

    Нобелівська премія в галузі літератури вважається найпрестижнішою міжнародною літературною премією у світі. Створена разом з чотирма іншими Нобелівськими преміями за заповітом Альфреда Нобеля 1895 року, вручається з 1901 року.

    Винагорода має бути отримана людиною, яка створила "найбільш видатні роботи в напрямі ідеалізму". Присуджує премію Шведська академія, яка була заснована за взірцем Французької академії королем густавом ІІІ у 1786 році. Академія складається з 18 членів, відомих як De Aderton ("Вісімнадцять"). Вона складається зі шведських письменників, поетів, учених та істориків. У виборі лауреата Нобелівської премії працює Нобелівський комітет, що складається з 4 або 5 осіб вибраних із числа членів Академії на термін 3 роки. Імена кандидатів є засекречиними протягом 50 років, а це означає, що імена потенційних кандидатів до і після оголошення є тільки чутками.

   У жовтні відбувається вибір переможця, а 10 грудня в Стокгольмі відбувається урочиста церемоніявручення Нобелівської премії. Лауреати нагороджуються золотою медаллю із зображенням Альфреда Нобеля з відповідним написок, дипмолом і чеком на встановлено грошову суму, розмір якої залежить від прибутків Нобелівського фонду. Лауреати Нобелівської премії повинні протягом 6 місяців після вручення їм нагороди виступити із популярною лекцією з теми своєї роботи.

    Серед українських письменників на Нобелівську премію висувались І.Франко, В.Винниченко, П.Тичина, М.Бажан, У.Самчук, В.Стус, Л.Костенко. Іван Франко і Василь Стус не дожили до розгляду їхніх справ. П.Тичина і М.Бажан відмовились брати участь у конкурсі. Пасло Тичина через політичн мотиви (боявся посторити долю Б.Пастернака). Микола Бажан - відмовився через незнання його творчості за кордоном.  

Букерівська премія 

 Букерівська премія була заснована у 1969 році і вважається найпрестижнішою літературною премією англомовного світу та світу загалом, після Нобелівської. Премія присуджується щороку за роман написаний англійською мовою громадянином Британської Співдружності Націй або Ірландії. Перше вручення відбулося в 1969 році. Тоді лауреат отримував 5 тис. фунтів стерлінгів, пізніше ця сума зросла до 10 тис., а потім до 15 і 20 тис. фунтів. Сьогодні розмір Букерівської премії складає 50 тис. фунтів стерлінгів (майже 100 тис. доларів). Адміністративний органом, що керує премією, є щорічно поновлюваний консультативний комітет, до якого входять два видавця і по одному представнику агентів, книгопродавців, бібліотек і Фонду букерівської премії, голова Ради директорів "Booker" і ще одна посадова особа, що представляє цю компанію. Спочатку консультативний комітет формує список з представлених на премію книг (щорічно на здобуття премії представляється понад 100 книг). Той же комітет затверджує журі з п'яти людей - це відомі літературні критики і письменники, вчені, громадські діячі. Влітку журі оголошує довгий список, що включає 20-25 назв, а потім у вересні формується шість учасників короткого списку премії. Переможець Букерівської премії оголошується у жовтні на спеціальній церемонії.

   На початку 2008 року оргкомітет Букерівської премії оголосив про заснування нової нагороди - спеціального призу "Букер Букерів" за кращий твір, який отримував Букерівську премію з моменту проведення першої церемонії її вручення 22 квітня 1969 року. Ця нагорода вручалася лише одного разу на церемонії у 2008 році в ознаменування сорокової річниці Букерівської премії. 

Пулітцерівська премія

   Одна з найпрестижніших нагород у галузі літераутри, журналістики, музики і театру в США, заснована видавцем "жовтої преси" Джозефом Пулітцером. 

  Після смерті Джозефа Пулітцера 29 жовтня 1911 року, його заповіт став цілковитою несподіванкою для всього журналістського світу. Він жертвував два мільйони доларів Колумбійському університету в Нью-Йорку.  Медіа-магнат бажав, щоб три чверті фонду пішли на створення Вищої школи журналістики, а решта - на створення премії для визначних американських журналістів - Пулітцерівської премії.
   Готуючи свій заповіт 1904 року, Пулітцер зазначив, щоб цю премію вручали так: чотири нагороди для журналістів, чотири - в царині літератури та драматургії, одна премія за освітянську діяльність і чотири стипендії для журналістських подорожей в  пошуках цікавих фактів і карколомних сенсаційних публікацій. Щодо літератури, то нагороди мали отримувати американські романісти, автори оригінальної американської драми, яку було представлено на суд глядачів Нью-Йорку, також по одній нагороді готувалося для автора історичної книжки про США, автора американської біографії, а також для найкращого видання, що мало вплив на формування громадської думки в суспільсьтві. Але передбачлий Пулітцер у заповіті вказав ще й на те, що, відповідно до рішення членів журі, кількість премій і номінацій може змінюватися, якщо це відповідає соціальним змінам, які відбуваються в країні і матиме позитивний вплив на громадян, якщо цього вимагатиме громадскість або ж із причин, пов'язаних зі зміною часу. З 1917 року премія вручається щорічно в перший понеділок травня опікунами Колумбійського університету в Нью-Йорку. Розмір премії - 10 тисяч доларів. 
    З 2009 року Пулітцерівську премію стали вручати журналістам як за матеріали, опубліковані в друкованих виданнях, так і за публікації в Інтернеті. журі відзначило зростаючий вплив онлайнових ЗМІ і їхній все більш професійний контент. 
   Літературна премія вручається в шести номінаціях: "За художню книгу, написану американським письменником, бажано про Америку", "За книгу з історії Сполучених Штатів", "За біографію або автобіографію американського автора", "За вірш", "За нехудожню літературу", "За кращу драму".  

Премія імені Астрід Ліндгрен

   Шведська премія за визначні досягнення в літературі для дітей та юнацтва. 2002 року уряд Швеції потурбувався, щоб ім'я видатної дитячої письменниці зберігали і популяризували не тільни її твори, а й престижна літературна премія.  Разом з тим, вони поставили за мету посилити інтерес до дитячої літератури у світі та зробити її більш доступною для дітей. На сьогодні вона вважається найбільшою нагородою в царині дитячої літератури й складає 5 мільйонів шведських крон. (приблизно 500 тисяч євро).

   Власниками почесної премії можуть стати сцчасні дитячі письменники, ілюстратори, а також організації що пропагують читання серед молодого покоління. Висока нагорода і її грошовий додаток може бути розподілений відразу між кількома авторами. Премія не вручається посмертно. Претенденти на премію не можуть домінувати самі себе. Рішення про висунення кандидатур приймає журі на основі подання різних організацій.

Премія імені Йоганна Гете

  Це найбільша літературна нагорода Німеччини. Премія Гете вручається кожні три роки 28 серпня в день народження класика німецької літератури - і складає в грошовому еквіваленті 50 тисяч євро. 

   Першим письменником, що отримав цю відзнаку у 1927 р., став німецький поет Стефан Георге, авторитетний представник символізму в Німеччині. Наступний лауреат — Альберт Швейцер (1928 р.), домігся успіху в медицині, філософії та інших галузях знань. Серед відомих особистостей, що одержали премію, були також «батько» психоаналізу Зигмунд Фройд (1930 р.) і німецький драматург-натураліст, лауреат Нобелівської премії з літератури Герхарт Гауптман.

  Пізніше премія Гете стала багатонаціональною, її лауреатами визнавали шведського письменника, сценариста Інгмара Бергмана, Віславу Шимборську, поетесу з Польщі, новеліста і драматурга-земляка Гете Зігфріда Ленца.

Гонкурівська премія 

  Французька літературна премія для відзначення прозових творів французькою мовою, яка вручається щорічно з 1903 року. Її було засновано з ініціативи та фінансової підтримки братів Жуля та Едмона Гонкурів. Завдяки великим коштам, які залишили після себе брати, було організовано академію, що носить їхнє ім'я. Сьогодні до Гонкурівської академії входять десять найвідоміших літераторів Франції, кожний з яких має один голос при визначенні лауреата премії.    

Матеріальна частина Гонкурівської премії є символічною і складає 10 євро, але при цьому премія вважається однією з найпрестижніших і висуває автора в авангард французької літератури та збільшує продажі його книжок. Гонкурівська премія може бути присуджена автору лише раз за його життя. Як курйоз, Ромен Гарі отримав премію двічі, бо написав інший твір під псевдонімом  Еміля Ажара і не був попередньо відомий пі цим псевдонімом.   

Премія імені Ганса Крістіана Андерсена

   

    Міжнародна премія, яку вручають за видатний внесок у дитячу літературу найкращим письменникам і художникам-ілюстраторам дитячої книги. Організована 1958 року Міжнародним комітетом із дитячої та юнацької літератури ЮНЕСКО за рекомендацією його засновника та першого президента, видатного діяча світової дитячої літератури Йєлли Лепман. Лауреатів оголошують один раз на два роки. Премія вручається 2 квітня, в день народження видатного данського казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Для авторів дитячої літератури премія Андерсена є найпрестижнішою міжнародною нагородою Часто її називають Малою нобелівською премією. 

    Найвищою та найпочеснішою з трьох прмій-нагород вважається Золота медаль із профілем казкаря її присуджують найвизначнішим і прогресивнішим майстрам у галузі дитячої книги та вручають на конгресі Міжнародної ради з дитячої книги (IBBY). 

    1973 року Почесний диплом Міжнародної премії імені Г.К.Андерсена за поему-казку "Барвінок і Весна" отрима український письменник Богдан Чалий, а 1979 року до "Почесного списку Андерсена" вписано ім'я Всеволода Нестайка та його книжку "Тореодори з Васюківки". 

Дублінська літературна премія   

Одна з найбільш престижних літературних премій у світі. Була заснована в 1990 році міською радою Дубліна та американським інвестиційним фондом ІМПАК. Одним із програмних завдань премії є відродження слави Дубліна як "літературної Мекки". Вручається щорічно за найкращий прозаїчний твір англійською мовою. Розмір премії складає 100 тисяч євро. Дублінська премія вважється не лише однією з найбільших у грошовому вираженні, але й найбільш демократичною у світі, оскільки претендувати на неї може письменник будь-якої країни, національності та будь-якого віку. Єдиним обмеженням є обов'язкова публікація книги англійською мовою. Якщо книгу з самого початку видано іншою мовою, 25 % премії отримує перекладач. 

    Твори висуваються на присудження премії громадськими бібліотеками світу за результатами опитування читачів. Міжнародне журі обирає із загальної кількості "короткий список" - -декілька найбільш гідних, серед яких лише один стає переможцем.

Національна премія України імені Тараса Шевченка

  27 вересня 1999 року, згідно з Указом Президента України № 1228/99, з метою піднесення ролі і престижу Державної премії України імені Тараса шевченка як найвищої в Україні премії в галузі культури, літератури і мистецтва, премія отримала назву - "Національна рпемія України імені Тараса Шевченка".

   З 16 березня 2000 року відповідно до прийнятого Закону України "Про державні нагороди України", Національна премія України імені Тараса Шевченка була віднесена до державних нагород України. 

   Нагородження національною премією провадиться Указом Президента Україн. Щорічно присуджується до 5 Національних премій, але не більше однієї з кожного напряму: література, літературознавство та мистецтвознавство, публіцистика і журналістика, кінематографія, музичне, театральне, концертно-виконавське, народне і декоративно-прикладне  та образотворче мистецтво.

    На здобуття Національної премії висуваються нові оригінальні твори, опубліковані (випущені у світ) у завершеному вигляді протягом останніх 5 років, але не пізніш як за півроку до їх висунення на здобуття Національної премії.

 

 На здобуття Національної премії не можуть бути висунуті твори, монографії, підручники чи посібники, а також альбоми-каталоги. 

  Національна премія може бути присуджена громадянину України, іноземцю, особі без громадянства. Національна премія присуджується авторові чи виконавцеві один раз за життя. 

   Особі, удостоєній Національної премії, присвоюється звання лауреата Національної премії та вручаються Диплом та Почесний знак лауреата Національної премії. Лауреата премії Комітетом з Національної премії України імені Тараса Шевченка виплачується грошова частина, розмір якої щороку визначає Президент України.

Міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди "Сад божественних пісень"

    Премія заснована 1 березня 2005 року громадською огрганізацією "Чернігівський інтелектуальний центр" та Волинським товариством "Світязь" з метою розвитку вітчизняного книговидання та підтримки українських письменників, митців, науковців, журналістів, громадських діячів та меценатів. Кандидатуру кожного претендента на здобуття премії обговорюється всіма членами Комітету і затверджується відкритим голусування (також члени Комітету можуть підтвердити свій вибір в будь-який інший спосіб - по телефону, факсом або листом).

      Кількість лауреатів та розмір премії щороку визначають її співзасновники. Ліуреати отримують диплом та грошову винагороду. Громадські діячі та меценати, а також родини лауреатів Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди "Сад божественних пісень", відзначених посмертно, отримують дипломи (без фінансової частини).

   Нагорода вручається раз у житті 9за винятком номінацій, а також, якщо творчу людину відзначено в іншій номінації - наприклад, як громадського діяча та мецената).

      Повідомлення про лауреатів розміщується в засобах масової інформації.

Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва

 

Премія присуджується щороку до дня народження Лесі Українки - 25 лютого за твори, які сприяють вихованню підростаючого покоління у дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільсьтва та здобули широке громадське визнання.

   Статус урядової премія отримала 14 січня 2004 року і з того часу присуджується у чотирьох номінаціях 10 тис. грн. кожна:

1. Літературні твори для дітей та юнацтва

2. Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва
3. Театральні вистави для дітей та юнацтва
4. Кінотвори для дітей та юнацтва (з 2007).
      З 1972 по 2003 щороку присуджувалася "Літературна премія імені Лесі Українки".
  Літературна премія імені Лесі Українки за найкращий твір для дітей була заснована постановою Центрального Комітету КП України  і Ради Міністрів УРСР від 17 липня 1970 року № 372 "Про відзначення 100-річчя з дня народження Лесі Українки". Премія присуджувалася щорічно починаючи з 1972 року, в розмірі 1000 карбованців "за глибокоідейні та високохудожні твори для дітей, які сприяють комуністичному вихованню підростаючого покоління і здобули широке громадське втзнання".
    2004 року встановлена "Премія Кабінету Міністрів імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва", яка "присуджується щороку за твори, які сприяють вихованню підростаючого покоління у дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільсьтва та здобули широке громадське визнання".
   

Коронація слова

   

  Міжнародний літературний конкурс романів, п'єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей. Проект Тетяни та Юрія Логушів. Метою конкурсу є підтримка новітньої української культури, пошук нових імен, видання найкращих романів книжками, стимулювання й підтримка сучасного літературного процесу кіно й театру, і як наслідок - наповнення українського ринку повнокровною конкурентоспроможною літературою, а кіно й театру - якісними українськими фільмами й п'єсами.
   Конкурс заснований у 1999 році як спільний проект компанії "Крафт Фудз Україна" з телеканалом "1+1" як конкурс романів та кіносценаріїв. Нині генеральним інформаційним партнером конкурсу виступає телеканал "Інтер". З 2005 року конкурс приймає такоє п'єси, а з 2008 року - пісенну лірику про кохання.
   Подаватись на "Коронацію слова" можуть усі: як досвідчені письменники так і новачки. Єдине офіційне обмеження в конкурсі - твори повинні бути написані українською мовою. Неофіційні обмеження - твори, які пропагують фашизм, екстремізм, ксенофобію, шовінізм, нетерпимість на релігійному грунту, тощо - відхиляються зразу. В кожній номінації визначаються три найкращих твори, також є заохочувальні премії.
  "Коронація слова" відкрила для широкого кола читачів понад 250 авторів, серед яких імена Ірен Роздобудько, Марини Гримич, Анни Хоми, Олександра Вільчинського, Наталки Очкур, Марини Мєднікової, Андрія Кокотюхи, Василя Шкляра та інших молодих письменників.
   Серед видавництв збільшується попит на "короновані" твори.